Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Ало, ребятки, что по волнам? Какая-то дичь у меня произошла в последнее время. Знаете, я вам расскажу про мои приключения с кодеином и про то, как меня выгнали из этого скучного института.
Вообще, мои закладки всегда были на высоте, а наркоша на плече. Я всегда решил проблемы через рот, знаете ли. Однажды, когда меня отчислили из института за кучу фейков про армию РФ, я решил, что пора поразмышлять о реабилитации и взялся за кодеин.
Ну вот, сидишь ты, красиво завалившись на диване и думаешь: "Что бы покурить, друзья? Куда сейчас аппарат с химией найти?" Но тут мне в голову пришла идея! Поехал я к своему старому штакету, пацану, который всегда находился в курсе всех нарко-новостей.
Блин, он показал мне штакет, о котором я не слышал раньше. Оказывается, сигарета с марихуаной была самым хайповым трендом среди наркоманов. "Это же круто!" - подумал я и сразу же выпиловал свои сомнения.
Ну, я закурил штакет, а потом решил поискать аппарат для кодеина. И тут, братцы, приключение началось! Я нашел одного крутого наркодилера, который продавал эти аппараты. Мы встретились, я отдал ему последние деньги, а он дал мне эту волшебную штуку.
Так что я отправился домой с аппаратом в кармане и подумал: "Что же, наркодилеры, меня не остановят! Я буду покурить кодеин и никто не помешает!"
А вот и первая ошибка. Я был слишком самоуверенным. Думал, что могу контролировать свои закладки, но наивный я был. На следующее утро я проснулся с огромным кумаром. Черт, я ужасно пожалел о своем решении, но уже было поздно.
Так вот, друзья, вся эта история с кодеином привела к тому, что меня выгнали из института. Все эти фейки про армию РФ, которые я запостил в соцсетях, пошли мне боком. Я не мог предсказать, что их так быстро обнаружат.
И так, вместо того, чтобы учиться и строить свое будущее, я оказался в поисках новой работенки и покарал себя за глупость. У меня было очень много времени на размышления. "Да что же со мной такое происходит?" - думал я.
Тем временем, мои закладки все еще были рядом со мной. Я не мог от них отказаться окончательно. Но постепенно, с каждым днем, я понимал, что наркотики не ведут меня куда-то хорошему.
Не знаю, может я стану комиком. Меня всегда привлекала шутка, юмор. Может быть, это будет мой путь к исцелению и новой жизни?
Так что, ребята, встал я на этот путь. И если кто-то скажет мне, что я лузер, я им отвечу: "Ах ты, дурачок! Я выбрал счастье и здоровую жизнь!"
А сейчас, друзья, я здесь, вместе с вами, чтобы рассказать свою историю. Может быть, она поможет кому-то, кто оказался в похожей ситуации. Не важно, сколько раз мы падаем, главное - встать и продолжать идти вперед. Ведь никто не знает, что ждет нас впереди, пока мы не попробуем.
| Все закладки и наркоша остались в прошлом. |
Настало время поискать новые аспекты жизни и ударить фейки про армию РФ по роже. |
Всем покойной ночи и не забывайте, друзья, что главное - любить себя и искать счастье вне наркотиков. Живите своей жизнью и не позволяйте негативу взять верх над вами. Мир, аминь!